Спілкування з дитиною в присутності психолога
Спілкування з дитиною в присутності психолога
Трапляється, що батьки неповнолітніх дітей не можуть або не хочуть виконувати рішення суду, незважаючи на встановлене судом підтримування контактыв. Іноді сторона, з якою дитина проживає щодня, навмисно ускладнює спілкування іншого з батьків, відсторонюючи при цьому дитину. Що можна зробити, щоб запобігти цьому? Чи можна змінити спосіб контакту, встановлений судом? Будь ласка, прочитайте сьогоднішню статтю, щоб отримати відповіді на ці питання.
Правовий статус
Для початку варто звернутися до Кодексу про сім’ю та опіку. Згідно зі статтею 113 § 1, незалежно від батьківської влади, батьки та їхня дитина мають право і зобов’язані підтримувати контакт один з одним. Кодекс визначає, що контакт з дитиною включає, зокрема, перебування з дитиною (побачення, зустрічі, забирання дитини з місця її постійного проживання) та безпосереднє спілкування, ведення листування, використання інших засобів дистанційного спілкування, у тому числі електронних засобів зв’язку.
З положення статті 113 Кодексу про сім’ю та опіку ми також дізнаємося, що суд, який здійснює опіку, може змінити рішення про контакти, якщо цього вимагає благополуччя дитини.
Незважаючи на вищезазначений правовий статус, на практиці іноді батьки не дотримуються графіка зустрічей, встановленого судом. Також буває, що один з них налаштовує дитину проти іншого з батьків, одночасно перешкоджаючи створенню здорових стосунків між членами сім’ї.
Так було і у справі № III Nsm 130/18, короткий аналіз якої наведено нижче.
Сторонами у справі виступають батьки неповнолітнього М. К. Вони розлучені і не живуть разом. Рішенням Лодзького окружного суду в контакти між Я. К. та їхнім неповнолітнім сином М. К. були встановлені таким чином: батько має право бачитися з неповнолітнім сином за місцем його проживання кожну 2 і 4 суботу місяця, кожну 1 і 3 неділю місяця, в перший день (…) Різдва і Великодня в непарні роки, кожен другий день (…) Різдва і Великодня в парні роки, при цьому всі побачення повинні тривати від 11:00 до 18:00, при цьому батько зобов’язаний щоразу забирати дитину, а після закінчення візиту супроводжувати її до місця проживання матері. Батько постійно намагається зустрітися з сином, і в кожну з домовлених дат він з’являється в будинку колишньої дружини, щоб побачити дитину. Мати дитини та її батьки перешкоджають неповнолітньому зустрічатися з батьком, висміюючи його, внаслідок чого неповнолітній перестав відвідувати місце проживання батька. Він неохоче зустрічається з батьком. Батько відвідує хлопчика за графіком, встановленим у рішенні про розірвання шлюбу. Зустрічі є короткими, оскільки дитина не хоче розмовляти з батьком і реагує на зусилля батька байдуже і неохоче. Розглянувши факти та зібравши докази у вигляді психологічних висновків судових експертів, Суд встановив, що мати дитини разом зі своїми батьками навмисно перешкоджають неповнолітньому зустрічатися з батьком. Встановлено, що батько робить численні спроби налагодити стосунки з сином і з’являється на всі зустрічі з дитиною. На прохання батька дитини суд змінив контакти, встановлені в рішенні про розірвання шлюбу, на контакти, що відбуваються без участі матері дитини, за участю психолога, в місці і в час, вказані психологом, з яким суд зобов’язав батька співпрацювати за його рахунок. Водночас суд зобов’язав матір неповнолітнього відвозити дитину на ці зустрічі та забирати її після них.
Враховуючи той факт, що емоційні зв’язки та стосунки дитини з батьком у вищезгаданому випадку були повністю порушені, робота з психологом здавалася єдиним правильним рішенням і дозволила врегулювати та покращити контакти між батьком і сином.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації в Польщі, варто розглянути таке рішення і звернутися за юридичною консультацією української чи російською мовами.
Запрошуємо Вас звернутися до юридичної фірми “Коваляк Єнджеєвська та Партнери” у Познані – всі деталі у розділі Контакти.