Розлучення з винесенням рішення про вину або без вини відповідно до польського законодавства?

Після того, як людина прийняла рішення розлучитися, вона задається питанням, чи подавати на розлучення з вини одного з подружжя чи без вини. Саме тому одне з перших питань, яке клієнти ставлять нашим юристам звучить: як розлучитися? З вмнесенням рішення про вину чи без вини? Який варіант кращий?

Як правило, суд має три варіанти на вибір при винесенні рішення про розірвання шлюбу. Він може винести рішення про розлучення на підставі того, що винна лише одна особа з подружжя, що винні обоє з подружжя або що немає жодної провини подружжя.

Як правило, суд зобов’язаний встановити наявність вини у розриві подружніх стосунків, якщо тільки обидві сторони не погодяться подати заяву про розірвання шлюбу без винесення рішення з вини.

Найпростіші і, відповідно, найшвидші справи про розлучення – це ті, в яких суд не встановлює вину. Таке рішення можливе лише за взаємною заявою подружжя. Тому в такій ситуації необхідно в позові про розірвання шлюбу просити, щоб рішення про розлучення було винесено без вини. Однак цього недостатньо, оскільки ваш чоловік/дружина також повинні погодитися з таким рішенням у своєму відзиві на позовну заяву.

Якщо подається позов про розлучення без вини, немає необхідності проведення дослідженн доказів того, хто винен у розпаді шлюбу. Суд у такій ситуації не буде допитувати свідків, щоб визначити, хто винен у розпаді шлюбу. Як результат, такий процес відбувається набагато швидше, а також менш стресово. Загальновідомо, що говорити про свої подружні проблеми не дуже приємно, особливо коли доводиться робити це перед судом.

Тому, якщо є можливість домовитися, ми радимо подружжю це зробити, хоча, звісно, є й певні мінуси. Таке рішення може мати негативні наслідки для подружжя. Це пов’язано з тим, що це впливає на зобов’язання подружжя щодо зобов’язання по аліментах для один одного. У такому випадку на аліменти для себе може претендувати лише той з подружжя, хто перебуває у матеріальній скруті (не можна вимагати аліменти, якщо розлучення спричинило істотне погіршення матеріального становища одного з подружжя, як у випадку, коли суд визнав, що виключно один із подружжя винний у розлученні).

Якщо подружжя не може дійти згоди щодо питання про винесення рішення буз вини, суд може ухвалити, що один або обидвоє з подружжя винні у розпаді шлюбу.

Такий процес набагато складніший і довший. Для того, щоб встановити, хто винен у розпаді шлюбу, потрібне детальне  судове провадження, яке має на меті зібрати всі докази та визначити, хто несе вину. Тому суд заслуховує свідчення подружжя та свідків щодо цієї обставини. Доведення провини чоловіка або дружини передбачає допит, пов’язаний зі стресом, а іноді й необхідність залучення до процесу членів сім’ї або друзів. Тому це викликає дискомфорт.

Зацікавлені в розлученні часто запитують юристів, яка поведінка може свідчити про те, що хтось винен в розриві шлюбних стосунків. Польське законодавство не передбачає  переліку проявів поведінки, яка може вважатися підставою для розлучення, тому кожна ситуація аналізується судом індивідуально. Такі причини, як зрада, алкоголізм або інші розлади, що ускладнюють життя з людиною, яка від них страждає, здаються очевидними. Однак причин може бути набагато більше.

Перевагою розірвання шлюбу шляхом розлучення з вини є те, що той з подружжя, який не був визнаний виключно винним, може вимагати аліменти від іншого з подружжя не тільки в тому випадку, якщо він виявився у скруті в результаті розлучення, але і якщо розлучення тягне за собою значне погіршення його матеріального становища. Тому таке рішення буде особливо актуальним для людей, мали високий рівень життя під час шлюбу, а після розлучення не можуть заробляти достатньо, щоб забезпечити собі такі ж умови життя. Таким чином, отримання аліментів буде виправданим, серед іншого, у випадку особи, яка не винна в розлученні і яка під час шлюбу, наприклад, займалася домашнім господарством та дітьми, поки інша особа з подружжя заробляла гроші.

Тому перед тим, як складати позовну заяву або відзив на позов у справі про розлучення, варто подумати, чи є сенс доводити провину іншої сторони і які плюси і мінуси кожного з цих рішень.

Для тих, хто вагається, хорошим варіантом буде подати на розлучення без вини, але із застереженням, що у вас буде достатньо доказів, щоб довести вину на більш пізній стадії судового провадження, якщо це буде необхідно. Такі слова повинні дати іншій стороні поживу для роздумів.

Суд також може постановити, що винні в розпаді шлюбу обоє і чоловік, і дружина. Це може статися, якщо подружжя не відмовилося щодо винесення рішення про вину і докази свідчать про те, що обидвоє з подружжя винні у розпаді шлюбу. Це не рідкісна ситуація, оскільки часто буває так, що обоє з подружжя винні в тому, як виглядає їхній шлюб, добровільно віддаляючись одне від одного, чи то через взаємне розчарування одне в одному, несумісність характерів, нудьгу або пріоритети, інші, ніж ті, які покликані дбати стосунки.

Таке рішення також впливає на зобов’язання одного з подружжя щодо виплати аліментів іншому. У такій ситуації кожен з подружжя може вимагати аліменти від іншого тільки в тому випадку, якщо чоловік або дружина опинилися в скрутному становищі в результаті розлучення. Простого погіршення фінансових обставин недостатньо.

Автор: Юрист з розлучень в Познані, вул. Адама Міцкевича 18а/3 Познань

+48 504 126 688

joanna.jedrzejewska@prawnikpoznanski.pl