Розлучення ABC
Як розлучитися?
Якщо ви зайшли на сайт нашої Познанської юридичної фірми, що спеціалізується на розлученнях, то швидше за все ви вже прийняли рішення про розлучення або серйозно замислюєтеся над цим питанням.
Перш ніж завантажити з інтернету зразок позовної заяви про розлучення або звернутися до адвоката, щоб доручити йому вести свою справу, ви повинні добре підготуватися та обдумати своє рішення.
У випадку розлучення це не просто формальна або юридична підготовка, а перш за все емоційна.
В першу чергу подумайте, чи варто робити цей крок? Які наслідки стоять за ним? Може варто в першу чергу постаратися врятувати шлюб, піти на консультацію або ж на терапію до спеціаліста?
Досвід нашої юридичної фірми показує, що не кожен позов та судовий процес закінчується розлученням. Буває, що в ході процесу розлучення подружжя вирішує дати один одному ще один шанс.
Однак, якщо ви впевнені, що шлюб не може бути врятований, почніть з підготовки документів та доказів обставин, які ви хочете довести. Готуйтеся емоційно, знайдіть підтримку у близьких та друзів. Можливо, варто проконсультуватися з психологом, в цьому немає нічого дивного і ганебного. Розлучення по шкалі травм, пережиті людиною за життя, знаходиться на другій позиції відразу після смерті члена сім’ї.
І нарешті, зв’яжіться з адвокатом, котрій займається розлученнями в вашому місті. Немає ніяких перешкод в проведенні розлучення без адвоката. Проте наш досвід показує, що цей важкий період в житті краще пережити з людиною, здатною об’єктивно та без зайвих емоцій провести справу з розлучення.
Як швидко можна розлучитися після весілля?
Польське законодавство не передбачає необхідності перечекати певний час з дня розпаду союзу між чоловіком та дружиною і датою поданням заяви на розлучення. Як наприклад в німецькому праві -1 рік спільного життя, або ірландському – 4 роки. Таким чином, немає ніяких формальних перешкод для подачі позову про розлучення навіть в день весілля. З досвіду нашої фірми можна привести приклад клієнта, дружина якого пішла через кілька днів після весілля. Тоді ми подали на розлучення менше ніж через місяць після укладення шлюбу.
Які документи повинні бути підготовлені для процесу розлучення?
Польське законодавство не вказує, які саме документи повинні, або можуть бути використані у справі про розлучення.
Однак, досвід нашої юридичної фірми показує, що певні документи все-таки необхідні. До таких документів належать, в першу чергу, свідоцтво про шлюб і свідоцтва про народження спільних дітей. Тому краще всього мати ці документи.
В подальшому судовому розгляді варто використовувати всілякі документи, які дозволять продемонструвати вашу позицію у справі. Отже, якщо ви подаєте на розлучення, вам слід подати заяву та підтверджуючі документи для розірвання шлюбу. Якщо ви хочете розлучитися з винесенням рішення про виняткову провину другої сторони, важливо буде зібрати докази, що вказують на цю провину, це можуть бути записи або фото, зібраний матеріал повинен доводити вину опонента, що він зраджував, брехав, бив або ж надмірно вживав алкоголь і т.д.
Якщо ви зацікавлені в тому, щоб при розлученні суд також виніс рішення на вашу користь про аліменти, важливо буде представити всі види документів, що вказують на доходи подружжя та обґрунтовані витрати на утримання дітей. Варто підготувати такі документи, як: трудові договори, довідки про доходи, податкові декларації або договір з дитячим садком (школою), рахунки за додаткові заняття. Також можуть стати в нагоді рахунки за телефон, електрику, воду або інтернет.
Також рекомендується почати вести щоденник, і документувати ваші витрати та витрати на спільних дітей. Чим більше буде деталей про суму, яку ви витрачаєте на конкретні потреби, наприклад, їжу, одяг, іграшки, засоби масової інформації, тим краще.
Якщо ви плануєте в разі розлучення клопотати про поділ спільного майна, важливо підготувати документи, що дозволяють суду його оформити. Таким чином, вам знадобляться всі види документів, пов’язаних із спільним майном. Якщо ділити будете нерухомість, то слід підготувати нотаріальні акти, виписки з земельних та іпотечних реєстрів і т. д. Якщо ділити плануєте грошові кошти, то слід підготувати виписки з банківських рахунків, договір дарування, якщо ж цінні предмети, то потрібно надати рахунки.
Як правило, чим більше документів, що підтверджують дані обставини, тим краще, вони будуть мати безпосереднє відношення до врегулювання справи.
Хто може бути свідком при розлученні?
Доказами можуть бути не тільки надані документи, а й свідчення свідків. Такого роду докази дуже важливі в справі про розлучення, оскільки очевидно, що не всі докази можуть бути продемонстровані з використанням паперу.
На нашу думку, найкращими свідками є люди, які мають тісний контакт з подружжям та присутні в їх повсякденному житті. Це можуть бути члени сім’ї, наприклад, батьки, брати та сестри, а також друзі, сусіди чи знайомі по роботі. В принципі, свідком може бути будь-яка людина, яка володіє достатньою інформацією про те, хто винен в розпаді сім’ї, хто піклується про дітей, яке фінансове становище подружжя і витрати на дітей.
Однак Цивільний процесуальний кодекс передбачає певні обмеження стосуються можливості допиту неповнолітніх. Свідки не можуть бути заслухані в суді, якщо їм не виповнилося 13 років, і в разі неповнолітніх дітей сторін, якщо їм не виповнилося 17 років. Тому, якщо хтось із подружжя хоче подати заяву на надання доказів від свідка – спільну дитину – ці докази можуть бути отримані тільки в тому випадку, якщо дитині виповнилося 17 років.
Не слід забувати, що близькі родичі, тобто члени сім’ї, такі як: батьки, брати, сестри або спільні діти, мають право відмовитися від надання показань. Однак таке право не мають інші свідки, не пов’язані з подружжям, такі свідки зобов’язані з’явитися до суду і дати свідчення про те, що вони знають по справі. У разі необґрунтованої неявки, суд може накласти на такого свідка штраф.
Розлучення без адвоката або з адвокатом?
Польське законодавство не передбачає, що особа, яка планує розлучення, має звернутися за допомогою до професійного представнику – юрисконсульта або адвокату.
Отже, особа, зацікавлена в подачі позову про розлучення, може зробити це самостійно, точно так же, як і стати перед судом без адвоката – коли представляє себе та свої інтереси.
Беручи до уваги той факт, що розгляд справи про розлучення є дуже стресовим та включає в себе багато емоцій, зокрема, необхідність говорити про особисте життя, стосунки з дітьми або власність. На нашу думку, безперечно краще звернутися за допомогою до адвоката або юрисконсульта, який, крім юридичних знань і великого процесуального досвіду, також буде дотримуватися здорової дистанцію в справі та вести процес так, щоб він закінчився максимально вигідно й без зайвих нервів.
Про те, що в таких питаннях як розлучення неоціненною є допомога професійного адвоката свідчить, зокрема, той факт, що навіть адвокат або юрисконсульт, який має намір розлучитися, звертається зі своєю справою до колег по цеху. Очевидно, що в такій справі важко тримати дистанцію.
Виходячи з нашого досвіду, не раз бувають випадки, що сторони процесу настільки емоційні, що вживають заходи, які представляють їх в негативному світлі перед судом і це може вплинути на несприятливий результат справи. Представник ваших інтересів не допустить до таких ситуацій та роз’яснить, чого слід уникати під час судового розгляду, а також які докази варто пред’явити.
Що робити, якщо ви отримали клопотання про розлучення?
Отримання клопотання про розлучення з суду рідко коли буває приємним і завжди пов’язане з високим стресом.
Отже, для початку пошукайте адвоката, що спеціалізується на розлученнях, домовтеся про зустріч з ним, на зустріч візьміть отриманий позов та додані до нього документи.
Адвокат або юрист ознайомиться зі змістом позову та порадить, в якому напрямку краще рухатися та які докази слід пред’являти, щоб справа була вирішена ефективно, без зайвих проблем і з вигодою для сторони, яку представляє правозахисник. Якщо для цього є підстави, то він також може порекомендувати укласти мирову угоду між сторонами, візьме участь у переговорах та в підписанні цієї угоди.
Незалежно від того, вирішите ви звернутися за допомогою до адвоката чи ні, після отримання заяви про розлучення ви повинні підготувати відповідь на позов. Законодавець передбачає підготовку відповіді в терміні 14-днів. У такому листі необхідно вказати в першу чергу дату і місце, де воно було складено, суд та його відділ, в який ця відповідь буде спрямована, адреса суду, сторони розгляду і номер справи. Потім напишіть основний зміст, висновок та обгрунтування. У листі слід вказати, чого очікуєте від суду – вносите заява про розірвання шлюбу шляхом розлучення або відмовляєтеся прийняти позов у повному обсязі, слід написати, наполягаєте ви на розлучення з винесенням рішення про вину чоловіка (дружини) або без винесення рішення про вину, просите врегулювати питання батьківської опіки та контакти з дітьми, аліменти, або про врегулювання питання використання квартири після розлучення. На додаток до відповіді на позов доцільно буде надати конкретні докази на підтримку своєї позиції, це можуть бути – документи, фото, свідчення свідків і т. д. Можете подати заявку з проханням на оплату витрат. Лист повинен бути відправлено до суду, а копію листа необхідно відправити іншій стороні.
Далі вам необхідно з’ясувати, крім позову про розлучення, чи надіслав вам суд повістку на слухання. У випадку отримання такого документу, відвідування процесу є обов’язковим, ви не можете пропустити слухання ні в якому разі, без важливої на те причини.
Крім того, ви також можете самостійно або за допомогою адвоката спробувати зв’язатися з вашим чоловіком, щоб визначити, чи зацікавлений він у врегулюванні питання мирним шляхом, і встановити умови мирної угоди. Угоду можна оформити між сторонами та відправити до суду, в такому випадку подальше судовий розгляд не буде довго тривати.
Отримав клопотання про розлучення, але я не хочу розлучатися. Що робити?
Якщо ви отримали клопотання про розлучення, але не зацікавлені в ньому, то повинні вказати це у відповіді. Висновки, котрі містяться в вашому листі, повинні включати пункт, на підставі якого вважаєте, що сімейний зв’язок все ще міцний.
Підготувати відповідь на позов можна доручити фахівцеві – юрисконсульту або адвокату.
Водночас, ви можете самостійно або за допомогою адвоката зв’язатися з вашим чоловіком (дружиною) і домовитися про проведення переговорів з метою збереження шлюбу.
Хорошим рішенням є використання терапії з психологом або психіатром, який допоможе розв’язувати проблеми, що існують в шлюбі.
Досвід нашої канцелярії показує, що подружжю часто вдається досягти угоди після таких розмов чи терапії, і розлучення стає непотрібним.
У яких випадках суд не виносить рішення про вину чоловіка (дружини) в розпаді сім’ї?
При розлученні суд може прийняти рішення про розлучення без винесення постанови про вину або з постановою про вину.
Щоб отримати розлучення без визначення винної сторони, особа, яка подає позов про розлучення, має зазначити, що хоче розірвати шлюб без винесення рішення про вину. У такому випадку нема потреби доводити, хто винен в розраді сім’ї.
Однак таке рішення буде можливо тільки в тому випадку, якщо чоловік та жінка погодяться на однакові умови.
Тоді вважається, що ніхто з подружжя не несе відповідальності за розпад сім’ї та розірвання шлюбу.
Досвід нашої юридичної фірми показує, що такий процес проходить набагато швидше і з меншою напругою. Не має потреби надавати докази, щоб довести провину опонента.
Наслідки такого рішення?
Таке рішення торкається насамперед аліментних зобов’язань подружжя по відношенню один до одного. Аліменти на своє утримання може вимагати тільки чоловік (дружина), що перебуває у тяжкій життєвій ситуації.
У якому випадку суд виносить рішення про вину одного з подружжя в розірванні шлюбу?
Як правило, суд зобов’язаний винести рішення про визначення вини одного з подружжя або відразу двох чоловіка та дружини в розірванні шлюбу, якщо тільки обидві сторони не дійдуть до спільного рішення, розлучитися без рішення про вину.
Суд може постановити, що винен хтось один з подружжя, обоє або обоє не винні в розірванні шлюбу.
Для того, щоб визначити, хто винен у розірванні шлюбу, необхідно провести детальний судовий розгляд. Для цього, суд допитує подружжя та свідків, проводить аналіз документів і обставин. Це призводить до значного збільшення тривалості судового процесу.
Доведення вини одного з подружжя є дуже напруженим, оскільки процес пов’язаний з необхідністю розповідати в судовому засіданні про свої особисті або інтимні справи.
Найбільш поширеними причинами розлучення є зради, а також зловживання алкоголем.
Рішення з визначенням винної сторони вигідно для того з подружжя, хто не несе відповідальності за розірвання шлюбу та розпад сім’ї. У такій ситуації невинна сторона може вимагати від свого опонента виплати аліментів на свою користь і не тільки в тому випадку, коли в результаті розлучення попаде у фінансову скруту, але й тоді, коли розлучення призведе до значного погіршення її матеріального становища.
Таким чином рішення про визнання провини одного з подружжя, буде особливо актуальним для людей, які не працювали, тому що займалися домашнім господарством, і не мають власних коштів на життя.
Перш ніж подати на розлучення або відповідати на позов у справі про розлучення, варто подумати про те, чи є сенс доводити вину іншої сторони. Бо кожна ситуація індивідуальна та вимагає різних рішень.
Ми часто радимо своїм клієнтам, подати на розлучення без винесення рішення про вину, але за умови, що у клієнта є достатньо доказів, щоб довести провину протилежної сторони на подальшій стадії судового розгляду, якщо це буде необхідно.
У яких випадках суд приймає рішення, про вину обох сторін у розірванні шлюбу?
Якщо суд не отримує інформації від подружжя, що вони не наполягають на рішенні з вказанням винної особи, то суд завжди винесе рішення з визначенням винної сторони або навіть двох осіб, чоловіка та дружину.
Якщо докази показують, що обидва, як чоловік, так і дружина винні в розірванні шлюбу, суд прийме рішення, що відповідальність за розпад сім’ї несуть дві сторони. Така ситуація трапляється досить часто, не раз винні двоє у тому, як виглядає їх шлюб.
Таке рішення означає, що в одного з подружжя можуть виникнути зобов’язання щодо виплати аліментів стосовно іншого, оскільки, як і у випадку, коли суд не виносить рішення про провину, кожен з подружжя може вимагати аліментів від іншого, але це тільки в тому випадку, якщо в результаті розлучення одна сторона, з колишнього подружжя, опинилася на межі бідності (саме погіршення матеріального становища не є достатнім аргументом, щоб отримати аліменти).
Як виглядає візит до адвоката з розлучень?
Відвідування адвоката або юрисконсульта з розлучень може бути досить стресовим. Тому краще підготуватися до зустрічі.
Ідучи на такий візит, краще взяти з собою всі необхідні документи, які будуть трактуватися як докази у судовому процесі (це прискорить подачу позову). Слід також подумати про те, чого ви очікуєте (розлучення з винесенням рішення про вину чи без вини, чи цікавлять вас такі питання як: врегулюванні батьківської опіки, контакт з дитиною, питання аліментів на себе або дітей, цікавить вас поділ майна чи житла).
На початковому етапі зустрічі юрисконсульт або адвокат, безумовно, буде ставити питання, згадані вище, і уважно слухати те, що ви будете говорити, ретельно все записуючи. Напевно під час розмови він розпитуватиме про те, що йому здасться важливим у встановленні фактичного стану у вашій справі.
Після обговорення фактичного стану спеціаліст проінформує, як він бачить цю ситуацію з юридичної точки зору та порадить, який процес буде найбільш вигідним для вас (чи дійсно позов про розлучення виправданий, що краще вимагати в судовому процесі та за допомогою яких доказів продемонструвати вашу позицію). Можливо, адвокат або юрисконсульт представлять кілька варіантів на вибір, і дадуть вам час подумати для прийняття рішення.
Адвокат визначить та повідомить вам, які ризики можуть бути пов’язані з веденням справи про розлучення, а також представить вартість ведення справи.
Якщо ви вирішите доручити ведення справи адвокату, то слід підписати договір та довіреність, щоб правозахисник міг діяти від вашого імені.
Підписання договору та довіреності означає, що адвокат буде виконувати від вашого імені дії, пов’язані з розірванням шлюбу, при необхідності, в досудовому і судовому розглядах.
В рамках досудового процесу, адвокат може отримувати та надсилати повістки, написати батьківську угоду (про встановлення батьківського піклування та контакту з дітьми) або вести переговори з іншою стороною.
Якщо приймете рішення звернутися до суду, адвокат або юрисконсульт підготує позов від вашого імені, а також інші документи, наприклад, юридичні висновки, договори або угоди.
Звичайно ж, ваш адвокат буде присутній на кожному слуханні по розлученню-він зможе задавати питання як вам, так і протилежній стороні, а також свідкам, і головне, виступати в суді з заключною промовою.
Як підготувати клопотання про розлучення?
Хоча багато шаблонів клопотань про розлучення доступні в інтернеті, все ж краще звернутися за допомогою до адвоката або юрисконсульта, хоча б з тієї причини, що наявні зразки в інтернеті часто не актуальні.
Позов про розлучення повинен бути спрямований до відповідного суду. Це завжди буде окружний суд. Окружний суд, під юрисдикцією якого знаходиться останнє місце спільного проживання подружжя, і одна зі сторін все ще там проживає. У тому випадку, якщо такого місця немає, то компетентним судом буде окружний суд за місцем проживання відповідача або позивача. Справа не може бути розглянута іншим судом, ніж зазначено в законодавстві.
У позовній заяві мають бути зазначені місце і дата його складання, компетентний суд разом з адресою, реквізити позивача та відповідача (включаючи адресу місця проживання та номер PESEL).
Крім того, в позовній заяві, слід вказати, що вимагає позивач – розірвати шлюб шляхом розлучення з постановою про вину або без неї, врегулювати питання батьківської опіки та спілкування з дітьми, врегулювати питання виплати аліментів для себе чи дітей, вимагає поділу спільного майна або визначити порядок користування загальною квартирою після розлучення. По-друге, в заяві необхідно вказати наявні докази, якими володіє позивач і може надати суду. Не зайвим буде вказати в позовній заяві про відшкодування витрат на судовий процес.
Обов’язково потрібно вказати коли саме шлюб був укладений і чи є діти народжені в шлюбі. Далі необхідно описати, коли саме відбувся розпад сім’ї, з якого моменту припинився економічний, духовний та фізичний зв’язок, і чи це має постійний характер.
У змісті позову важливо привести докази, які продемонструють дані обставини. Для обґрунтування заяви необхідно надати відповідні докази, що складаються з документів, фото та інше. І що важливо, позовну заяву обов’язково потрібно підписати.
Необхідно долучити додаткову копію позову разом з усіма додатками, для протилежної сторони, і оплатити судовий збір в розмірі 600 злотих.
Чи потрібно мені йти до суду на процес розлучення?
Отримання повістки або повідомлення з суду про дату слухання у справі розлучення викликає великий стрес. Трохи пізніше відповідач задається питанням, чи обов’язково він повинен бути присутнім в суді на слуханні.
Досвід нашої юридичної фірми показує, розлучення є настільки важливою подією в житті людини, що на ньому обов’язково необхідно бути присутнім, навіть якщо судове засідання пов’язане з великим емоційним стресом.
Не можна зрозуміти з контексту листа, що ваша присутність на слуханні є обов’язковою. Якщо ви отримуєте повістку на слухання, це означає, що ви повинні з’явитися до суду, якщо тільки в листі не говориться про необов’язковість вашої присутності.
Зазвичай, коли ви отримуєте повістку до суду, то це означає, що вас будуть прослуховувати як учасника справи. Перед таким слуханням ви повинні підготуватися – подумайте, які питання можуть бути задані судом або вашим опонентом, і які відповіді слід дати.
Незалежно від того, в якій формі суд повідомив вас про засідання (повідомив про те, що присутність є обов’язковою або ні), потрібно розуміти, що ваша відсутність на судовому засіданні може мати негативні наслідки, наприклад, ви не зможете ознайомитися повною мірою з вимогами протилежної сторони, а також суд може винести заочне рішення – не враховуючи вашої позиції у справі. Суд може у момент вашої відсутності допитати важливого свідка, якому ви не зможете ставити питання. Тому безпечніше звернутися за допомогою до адвоката, який в разі, якщо ви не зможете піти на слухання, піде за вас та представлятиме ваші інтереси, в тому числі задасть свідку правильні питання.
У чому різниця між розлученням і тимчасовим припиненням сімейних відносин?
Принципова відмінність між розлученням та тимчасовим припиненням сімейних відносин зводиться до того, що розлучення назавжди розриває шлюб, а рішення про розлуку має тимчасовий характер і його можна скасувати. Суд може винести рішення про тимчасове припинення сімейних відносин, воно не повинно довго тривати. Подружжя, що тимчасово припинили сімейні відносини, не можуть реєструвати новий шлюб, на відміну від розлучених пар. Перебування в розлуці також не дає можливості змінити прізвище на дівоче. Подружжя, що тимчасово припинило сімейні відносини зобов’язані надавати один одному допомогу, якщо цього вимагають мірки справедливості, на відміну від розлучення, коли у подружжя більше немає зобов’язань по відношенню один до одного.
Існують і процедурні відмінності. Якщо подружжя погоджуються на розірвання шлюбу при цьому не маючи неповнолітніх дітей, то суд винесе рішення в досудовому розгляді на підставі заяви про тимчасове припинення сімейних відносин. Якщо сторони не дійдуть згоди або подружжя має неповнолітніх дітей – суд прийме рішення щодо тимчасового припинення сімейних відносин в судовому процесі.
Розлучення та тимчасове припинення сімейних відносин має і суттєві подібності. Наприклад, при розлученні, так само як при процесі тимчасового припинення сімейних відносин, суд виносить постанову, не можна оформити документи, пов’язані з розлученням або розставанням, інакше, ніж через суд.
В той самий час, як рішення суду про тимчасове припинення сімейних відносин, так і рішення про розлучення призводить до припинення ведення спільного побуту, в обох випадках суд виносить рішення про батьківську опіку над неповнолітніми дітьми, навіть може обмежити її стосовно одного з батьків, якщо в цьому буде необхідність. Як у випадку розлучення, так і у випадку тимчасового припинення подружніх відносин, суд виносить рішення про виплату аліментів на користь дітей.
Скільки коштує розлучення?
Розмір оплати за розлучення регулюється Законом про судові витрати у цивільних справах. Цей закон вводить фіксовану плату за розлучення та тимчасове припинення сімейних відносин. Оплата становить 600 злотих.
Оплатити судовий збір можна на рахунок окружного суду або ж у касі суду.
Якщо ви вирішите скористатися допомогою довіреної особи необхідно сплатити податковий збір від довіреності в розмірі 17 злотих.
В ході судового розгляду суд також може зажадати передоплату за експертний висновок (якщо такий буде необхідно зробити) або за проведення опитування куратором.
Скільки коштують послуги адвоката з розлучень?
Відповідь на це питання не може бути однозначним, оскільки кожна юридична фірма має свої ставки.
Ціна може залежати від складності справи (які питання викликають суперечки між сторонами), а також від того, чи хоче клієнт розлучення з винесенням постанови про вину опонента або без такої постанови.
Ціна юридичної послуги, а саме ведення справи про розлучення або тимчасове припинення сімейних відносин варіюється від 2000 злотих за ведення нескладної справи (без визначення винної сторони, без встановлення опіки над дітьми, без аліментів) до більших значних сум, при наявності у справі складних фактів (необхідність винесення рішення про вину, врегулювання питання батьківської опіки або контакту з дітьми і т. д.).
Де можна подати позов на розлучення в Познані?
Позов про розірвання шлюбу має бути подано до окружного суду, де подружжя проживало останнім часом разом, при умові, що хоча б один з них все ще проживає там. Якщо такого місця немає, то необхідно передати позов до суду, компетентного за місцем проживання відповідача або позивача.
У Познані компетентним судом для розгляду справ про розлучення є окружний суд Познані (адреса: ul. Hejmowskiego 2, 61-736 Poznań).
Позов можна відправити в суд за вказаною вище адресою або ж особисто віднести до суду.
Як довго триває процес розлучення?
Одна справа про розлучення може тривати довше, інша коротше в залежності від ступеня складності та вимог подружжя.
Справа про розлучення може тривати дуже коротко, якщо подружжя вирішать підписати мирну угоду на самому початку процесу.
Не повинна тривати довго справа, котра не передбачає розв’язання додаткових питань окрім самого розірвання шлюбу, наприклад, таких, як: встановлення батьківської опіки, аліменти, поділ майна.
Довше триватиме справа, де чоловік та дружина не зуміють домовитися між собою, та вирішити з ким повинні залишитися діти, розмір та тривалість виплати аліментів, поділ майна та інше.
Тривалість розгляду залежить в першу чергу від того, скільки свідків допитає суд, і чи є необхідність в аналізі та перегляді доказів наданих в письмовому висновку судового експерта. Такий висновок часто робиться у випадку поділу майна. Підготовка експертного висновку може зайняти дуже багато часу, навіть кілька місяців.
Тривалість процесу залежить і від того, скільки справ знаходиться на розгляді в конкретному суді. Наприклад, у 2018 році районний суд в Познані отримав 5 668 заяв про розлучення. Як бачимо, це досить значна цифра.
Більш прості справи про розлучення без винесення рішення про вину, де нема потреби допитувати свідків, можуть тривати кілька місяців, складніші тривають довше, навіть 2-3 роки.
Як проходить процес розірвання шлюбу?
Процес розлучення починається з подачі позову про розлучення. Як тільки цей позов буде передано до суду, він вивчить його на наявність формальних недоліків. Якщо такі недоліки будуть помічені, суд закличе позивача їх усунути. Якщо зауважень немає, суд відразу направляє протилежній стороні позов разом з усіма додатками, зобов’язуючи її скласти відповідь на позовну заяву, в якій сторона опише свою позицію.
Після того, як відповідач у своїй відповіді на позов описує особисте бачення ситуації і займає позицію, проводиться перше слухання, на якому суд уточнює у сторін про їх поточну позицію, часто при цьому демонструючи докази отримані від обох сторін процесу.
При необхідності, проводяться подальші слухання, на яких суд розглядає додаткові докази, в основному заслуховує свідків, також суд може попросити експерта підготувати висновок або звернеться з питаннями в різні установи (наприклад, в службу зайнятості або податкову інспекцію).
Коли доказів достатньо, суд виносить рішення. Винесена постанова може бути оскаржена у вищому апеляційному суді.
На кожному етапі розгляду ваші інтереси та позиція по справі може бути представлена адвокатом або юрисконсультом.
Переговори до розлучення – чи варто їх вести, як вони виглядають?
Іноді сімейні пари перебувають у серйозній кризі, вони сумніваються в тому, чи варто розлучатися і якщо так, то як врегулювати всі пов’язані з цим питання.
У такій ситуації адвокати нашої фірми рекомендують утриматися від подачі позову про розлучення і радять провести попередні переговори.
Неодноразово такі переговори закінчувалися успіхом та приводили до мирного врегулювання спірних питань.
У таких переговорах може брати участь представник, юрисконсульт або адвокат, який піклується про інтереси клієнта, котрого представляє, а також стежить за тим, щоб ці переговори проходили без надмірного стресу для обох сторін.
Такі переговори можуть закінчитися повним порозумінням та чітким переконанням в тому, що все ще існує шанс врятувати шлюб, або ж подачею позову на розлучення, але на умовах, узгоджених сторонами, наприклад, щодо догляду за дітьми, розміру аліментів, поділом майна, тощо.
Тому варто використати такий метод розв’язання проблеми, оскільки він може значно полегшити та спростити провадження у справі про розлучення.
Батьківська угода – що це?
До початку або в очікуванні процесу розлучення подружжя може укласти письмову угоду про те, як буде здійснюватись батьківська опіка над неповнолітніми дітьми.
Укладення такої угоди значно спростить перебіг процесу розлучення.
Закон не передбачає конкретної форми для укладення такої умови, тому вона може бути підготовлено в звичайній письмовій формі.
У такій угоді визначається, як повинна здійснюватися батьківська опіка над дітьми, в ситуації коли подружжя більше не проживає разом.
Угода повинна визначати права та обов’язки батьків стосовно дітей, тобто хто повинен здійснювати безпосередній догляд за дітьми, яким чином друга сторона матиме можливість спілкуватися з дітьми (в які дні, о котрій годині), яким чином батьки будуть вирішувати важливі питання що стосуються дітей, яким чином поділять витрати пов’язані з утриманням дітей та інше.
Угода може передбачати альтернативний догляд за дітьми, а це означає, що дитина або діти тимчасово будуть перебувати в одного з батьків, тимчасово – в іншого.
Зазвичай, подібну угоду, суд враховує тільки в тому випадку, якщо вона відповідає добробуту дітей.
Є ще один принцип, який слід враховувати при визначенні змісту батьківської угоди – брати та сестри повинні виховуватися разом.Угода може передбачати альтернативний догляд за дітьми, а це означає, що дитина або діти тимчасово будуть перебувати в одного з батьків, тимчасово – в іншого.
Зазвичай, подібну угоду, суд враховує тільки в тому випадку, якщо вона відповідає добробуту дітей.
Є ще один принцип, який слід враховувати при визначенні змісту батьківської угоди – брати та сестри повинні виховуватися разом.
Чи можливо розлучитися на першому слуханні?
Розлучення можливе на першому слуханні, якщо позиції подружжя збігаються, і вони не просять суд про заслухання свідків.
В принципі, це можливо, якщо сторони домовляються про розлучення – зазвичай без винесення рішення про вину, погоджуються мирно врегулювати інші питання – опіка над дітьми, аліменти, поділ майна тощо.
Однак, якщо сторони не можуть мирно домовитися про вирішення конкретних питань і є необхідність отримати докази від третіх осіб, то малоймовірно, що справа вирішиться на першому слуханні.
Як виглядає статистика розлучень в Познані?
Познанський окружний суд веде статистику про те, скільки справ даного типу знаходиться на розгляді, скільки справ було завершено і як. Таким чином, можна простежити, скільки справ про розлучення було оброблено за даний календарний рік, скільки закінчилося та які рішення були винесені.
Наприклад, у 2018 році окружний суд Познані отримав всього 5668 нових справ про розлучення.
У той же час, розглянуті повністю або частково 4 652 справи, не розглянуто тільки 28, повернуто 307 позовів, відхилено 16.
316 позовів було відкликано, 2 справи припинено в результаті медіації.
Приведена вище статистика ясно вказує на те, що в Познані дуже багато справ про розлучення. Одночасно можемо бачити, що в принципі дуже рідко виникає ситуація, коли позов відхиляється, переважна більшість справ закінчується розглядом позову повністю або частково. Іноді позовну заяву просто повертають позивачеві, але це тільки в тому випадку, якщо його формальні умови не були дотримані, така ситуація також буває вкрай рідко.
В принципі, суд дуже рідко відмовляє у винесенні рішення про розлучення, наприклад, через добробут неповнолітніх дітей, тому є велика ймовірність, що подавши на розлучення, ви зможете його отримати.
Які передумови рішення про розлучення?
Думаю, кожен, хто збирається розлучатись, думає про те, як швидко суд розгляне позов.
Розлучення може відбутися, якщо шлюб між подружжям остаточно та повністю розпався. Під розпадом шлюбу мається на увазі розрив усіх зв’язків між подружжям – як духовних і фізичних, так і економічних. Отже, у сім’ї повинна бути така ситуація, коли подружжя більше не спілкується один з одним, не проводить час один з одним, не допомагає один одному, не розмовляє один з одним, а також не веде спільний бюджет та спільне господарство. Необхідно, щоб всі ці зв’язки були розірвані, і носили постійний, а не тимчасовий характер.
Законодавчий орган визначає випадки, коли рішення про розлучення недопустиме. Перш за все, розлучення неможливе, якщо в результаті цього порушується добробут неповнолітніх дітей, якщо розлучення потрібно тільки особі, винній в розірванні шлюбу, а невинна сторона не дає на це згоди, також коли порядок розлучення суперечить принципам соціального співіснування.
Кожна ситуація індивідуальна, і суд буде аналізувати кожну справу на наявність передумов для розлучення.
Аліменти на чоловіка (дружину)
У рішенні про розлучення суд може зобов’язати одного з подружжя виплачувати аліменти на користь іншого. Можна навіть подати позов на виплату аліментів після отримання рішення про розлучення.
Це можливо в декількох випадках, про які йдеться в сімейному і опікунському кодексах.
Одна зі сторін може вимагати виплати аліментів, якщо вона не була визнана винною в розірванні шлюбу, знаходиться в нужді та потребує фінансової допомоги. Під нуждою слід розуміти ситуацію, коли по розірванні шлюбу особа не в змозі повністю або частково задовольнити свої обґрунтовані потреби.
Виплата аліментів також можлива, коли одна зі сторін визнана винною у розпаді сім’ї, а розлучення тягне за собою істотне погіршення матеріального становища для невинної сторони.
Таким чином, питання про визнання провини має велике значення. У разі, якщо будь-хто з подружжя буде визнаний винним в розірванні шлюбу, то може очікувати, що інша сторона буде мати право вимагати аліменти на утримання, навіть якщо їх не потребує. Така ситуація досить часто трапляється, оскільки після розлучення особа повинна жити тільки на свою зарплату, та як і раніше повинна нести витрати на житло або утримання дітей. Також часто трапляється, що один з подружжя не працює, веде домашнє господарство та не має професійного досвіду, тому такій людині важно конкурувати на ринку праці, і після розлучення, щоб мати гроші на прожиття така особа повинна використовувати фінансову підтримку колишнього чоловіка або дружини.
На яку суму аліментів може претендувати колишній чоловік (дружина)?
При визначенні розміру аліментів суд враховує обґрунтовані потреби одного з подружжя, а також фінансові можливості заробітку другого (у разі, якщо один з подружжя потребує цього). Суд завжди аналізує, чи є вимоги щодо аліментів виправданими та чим це обґрунтовано (зазвичай виправданими витратами є витрати на харчування, суд бере до уваги ціни на продукти харчування, ліки, відвідування лікарів, одяг, косметику, засоби для чищення, утримання житла і т.д). З точки зору можливостей заробітку важливо не тільки те, скільки насправді заробляє людина, але і скільки вона здатна заробити, працюючи за фахом, та яку нерухомість має (квартира, будинок, автомобіль та інше).
У разі аліментів, які присуджуються при погіршенні фінансового стану розведеної особи у результаті розлучення, суд порівнює рівень, на якому людина жила до моменту розлучення, і на якому рівні живе після. Присудження таких аліментів не носить компенсаційний характер та не спрямоване на вирівнювання рівня життя обох сторін, а лише реалізує право невинної особи на більш благополучне життя і задоволення обґрунтованих потреб. Велике значення тут мають принципи соціальної справедливості, які є досить загальними, сам факт, що законодавець вказує, про можливості судом присудити такі аліменти, не дає йому повну свободу дій. У разі, якщо для присудження аліментів є передумови, то аліменти повинні бути призначені.
Аліменти на дитину
Дуже часто буває так, що суд, приймаючи рішення про розлучення, також присуджує одному з подружжю виплачувати аліменти на неповнолітніх дітей.
Аліменти можуть бути присуджені в розмірі, узгодженому сторонами, або прописаному в батьківській угоді, або виходячи з мирної угоди, або ж у тому розмірі, що визначається судом, з урахуванням законних потреб дітей та розміром заробітку і майна особи котра зобов’язується їх виплачувати.
При винесенні рішення про виплату аліментів на дітей суд вказує на додаток до їх суми дату, до якої вони повинні бути виплачені, і в якій формі – особисто або іншому члену подружжя на рахунок.
Для досягнення позитивного результату при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей найкраще скласти список, що містить всі потреби дітей та пов’язані з цим витрати (наприклад, в такому списку можна вказати інформацію про те, скільки в місяць витрачається коштів на їжу, вказати, які продукти, в яких кількостях їсть дитина і яка їхня вартість), також варто подати документи, що підтверджують це, скільки коштує, наприклад, дитячий сад або додаткові заняття.
Що стосується доходу та майнових можливостей сторони, зобов’язаної сплачувати аліменти, слід пам’ятати, що мова йде не тільки про заробітну плату, яку отримує людина, але і про її власність (нерухомість, автомобіль та інше). А також про гіпотетичний потенціал заробітку. Таким чином, суд, який розглядає потенційний дохід зобов’язаної особи, може провести аналіз, щоб визначити, чи є пропозиції про роботу на місцевому ринку праці, відповідно до якої зобов’язана особа, що працює в цій галузі, може отримувати більш високу зарплату плату та які середні заробітки в даній галузі.
Суд, визначаючи, в яких пропорціях батьки повинні брати участь в утриманні дітей, враховує їхні особисті зусилля щодо виховання неповнолітніх.
Варто пам’ятати, що сума аліментів може бути змінена, залежно від потреб дітей або фінансової можливості батьків. У такому випадку потрібно надати суду докази, що саме змінилося.
У той же час зобов’язання по утриманню може тривати до тих пір, поки дитина не зможе утримувати себе самостійно, а значить до досягнення повноліття. Однак є шанс уникнути виплати аліментів дорослій дитині, якщо ці виплати становлять занадто великий фінансовий збиток для одного з батьків або якщо дитина у певному віці не робить жодних зусиль аби себе утримати.
У чому полягає обов’язок задовольняти потреби сім’ї?
Права та обов’язки подружжя регулюються сімейним та опікунським кодексом. Одним з таких обов’язків є обов’язок задовольняти потреби сім’ї.
Кожен із подружжя може виконувати цей обов’язок інакше, з урахуванням своїх сил та фінансових можливостях. Виконання цього обов’язку не повинно ґрунтуватися тільки на тому, щоб заробляти гроші на потреби сім’ї, воно також може проявлятися в особистих зусиллях по вихованню дітей та виконанні роботи по дому. Таким чином, один з подружжя може заробляти гроші, а інший – піклуватися про дітей та житло, і обидва будуть виконувати обов’язки щодо задоволення потреб сім’ї. Тому не може бути звинувачень щодо того, що один з подружжя не працює.
Дитина та розлучення
Звичайно, кожен у кого є маленькі діти, серйозно подумає, перш ніж прийняти рішення про розлучення. Загальновідомо, що розлучення батьків може стати травмою та шоком для дитини.
Таким чином, однією з підстав для виключення розлучення є те, що це може порушити добробут неповнолітніх дітей.
На практиці, як видно зі статистики врегулювання справ про розлучення окружним судом Познані, дуже рідко буває, що з подібної причини позов про розлучення був відхилений. Суди не приймають рішень, які можуть зашкодити добробуту дитини.
В основному, винесення постанови про розлучення подружжя з дітьми, пов’язано з тим, що сім’я розпалася, подружжя більше не може будувати відносини, вони вороже налаштовані по відношенню один до одного, агресивні або не хочуть проводити час разом, це не сприяє гарному вихованню дітей, і краще, якщо такі батьки будуть жити окремо.
Основна проблема, яка виникає у зв’язку з розлученням, при наявності маленьких дітей, це те, хто повинен дбати про дітей, тобто, з ким повинна жити дитина, як повинні регулюватися контакти з батьком (матір’ю), як батьки повинні вирішувати важливі питання пов’язані з дитиною.
Батьки можуть розв’язувати ці питання добровільно між собою та представити суду мирну угоду, або ж суд може самостійно вирішити питання щодо дітей з урахуванням їх благополуччя.
Іноді бувають випадки, коли батьки повинні піклуватися про дитину по черзі, наприклад, один тиждень дитина живе з матір’ю, а інший – з батьком.
Ще одне питання, котре гостро повстає у момент розлучення родини з дітьми, це питання аліментів, – суд присуджує їх на користь дитини від батька (матері), з яким вона не проживає на постійній основі, з урахуванням індивідуальних майнових та фінансових можливостей, а також з урахуванням законних потреб дитини.
Батьківська відповідальність та опіка при розлученні
Батьківська відповідальність полягає в тому, щоб піклуватися і виховувати дитину. Як правило, обоє батьків несуть батьківську відповідальність.
Батьківська відповідальність може також поширюватися на обох батьків після розлучення, навіть якщо вони живуть окремо. Суд встановлює порядок її виконання, а також питання підтримки контактів з дитиною. Суд може прийняти рішення про контакт з дитиною з огляду на її добробут або відповідно до укладеного батьківського договору. Дитина живе з одним з батьків, а інший зберігає за собою право здійснювати батьківську опіку, утримуючи контакт з дитиною, в такий спосіб, як передбачив суд.
Може бути так, що батьки будуть по черзі піклуватися про дитину, оскільки вони обидва мають право на батьківську опіку, наприклад, один тиждень дитина живе з одним із батьків, а другий тиждень з іншим.
Суд може також покласти батьківську відповідальність на одного з подружжя, обмежуючи батьківські права іншого.
Контакти з дитиною та розлучення
Суд в постанові про розлучення виносить рішення про контакт з дитиною в ситуації, коли розлучені будуть проживати окремо.
Батьки можуть визначити, як саме буде виглядати контакт з дитиною.
Якщо батьки не дійдуть згоди в цьому питанні, то суд прийме рішення самостійно.
Найчастіше контакти з дітьми врегульовують таким чином, що той з батьків, з котрим дитина не проживає, буде мати право бачитися з дитиною в певні дні, о певній години та в певному місці, а також проводити разом свята у визначені роки. Один із батьків зобов’язаний передавати дитину на цей час іншому.
Не можна забувати, що в обґрунтованих випадках, беручи до уваги інтереси дитини, суд може взагалі не задовольнити питання контакту з дитиною.
Квартира після розлучення – як нею користуватися?
У постанові про розлучення суд також може прийняти рішення про порядок користування спільною квартирою, якщо чоловік і жінка після розлучення продовжують жити в ній разом. На практиці це виглядає так, що суд інформує, якою кімнатою може користуватися одна сторона, а якою інша та яку частину квартири вони можуть використовувати спільно.
Однак може трапитися так, що одна сторона буде поводитися таким чином, що неможливо буде жити з нею разом. Тоді суд на вимогу другої сторони може висилити таку особу.
Суд також може розділити квартиру – так, щоб частина квартири належала одній стороні, а частина – іншій.
Можливим є передача квартири у власність одному з подружжя, якщо інша сторона погодиться покинути її без вимоги про надання нового житла на заміну.
Як бачимо, що способів розділити загальну квартиру досить багато, все залежить від домовленості сторін.
Розлучення та спільна власність подружжя
При укладенні шлюбу між подружжям виникають спільні майнові відносини. Що включають в себе майнові предмети, придбані подружжям або одним з членів подружжя протягом усього терміну сімейного життя. До цього майна відносяться, зокрема, доходи подружжя (заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності та інше).
Спільна власність також охоплює предмети побутової техніки, навіть якщо їх було набуто шляхом успадкування або пожертвування, якщо тільки дарувальник не вирішив інакше.
Подружжя має рівні частки в спільному майні, проте кожен з подружжя може зажадати встановити нерівні частки загально нажитого майна з урахуванням того, в якій мірі вони внесли свій внесок в його придбання. Важливо не тільки, що хтось заробляв більше і, як наслідок, більше вкладав у придбання спільної власності, а й особистий внесок подружжя у виховання дітей та ведення домашнього господарства.
Володіння спільним майном припиняється після розлучення. Суд може винести рішення про розподіл майна разом з рішенням про розлучення, якщо це не призведе до надмірного продовження процедури розлучення. Як правило, після поділу майна подружжя отримає рівні частки, якщо тільки один з них не вніс більшого вкладу в надбання цього майна або коли один з подружжя витратив особисті кошти для придбання спільного майна.
Вимога про встановлення нерівних часток може бути озвучена пізніше, після справи про розлучення або навіть після поділу майна. Часто трапляється, що суд приймає рішення про поділ майна (наприклад, житла) в наступний спосіб, одна сторона отримує житло, але повинна виплатити іншій стороні її частину коштів.
Розлучення та зміна прізвища
Перш за все, варто сказати, що суд не приймає рішення про зміну прізвища подружжя після розлучення. Розлучення само по собі не призводить до автоматичної зміни прізвища.
Відповідно до сімейного та опікунського кодексу, розлучена сторона може повернутися до прізвища, яке мав до шлюбу протягом 3 місяців після винесення рішення про розлучення. Зміна прізвища можлива шляхом подачі заяви начальнику РАГСу або консулу.
Повернутися чи ні до свого колишнього прізвища, це особистий вибір кожної людини.
Розлучення з іноземцем
До нашої фірми часто звертаються громадяни Польщі, які уклали шлюб з іноземним громадянином та хочуть з ним розлучитися.
Головне питання, яке хвилює таких клієнтів, звучить так, чи може поляк розлучитися з іноземцем на території Польщі?
Відповідь на це питання містить ст. 11032 польського Цивільного кодексу, в якій говориться, що польські суди можуть розглядати справи з розлучення, якщо:
– обоє з подружжя мали останнє місце проживання або постійне місце проживання в Польщі, якщо одна зі сторін все ще тимчасово або постійно проживає в Республіці Польща,
– особа, яка є позивачем, принаймні за рік до початку розгляду справи тимчасово або постійно проживає в Польщі, – позивач має польське громадянство та принаймні за шість місяців до початку розгляду справи місце його тимчасового або постійного проживання знаходиться на території Польщі, – позивач та відповідач є громадянами Польщі.
Аналізуючи вищевказане, можна сказати, що немає ніяких перешкод для розлучення іноземця, якщо його сім’я проживає в Польщі або навіть якщо він один проживає на території Польщі та має намір розлучитися.
Може трапитися так, що одна сторона подружжя подасть на розлучення в Польщі, а інша у своїй країні. Тоді така справа має бути розглянута тим судом, який першим прийняв позов та розпочав процедуру розлучення, а суд іншої країни повинен припинити такий розгляд.
Зрада та розлучення
Часто буває так, що в шлюбі виникає ситуація, коли один з подружжя зраджує. Іноді подружжя здатне пробачити один одному зраду, проте зазвичай це виявляється неможливим та стає прямим приводом для розлучення. Клієнти, які звертаються в нашу юридичну фірму, часто запитують, чи може зрада стати причиною розлучення.
Звичайно, зрада може бути причиною розлучення. Якщо факт зради призводить до втрати зв’язку між подружжям (як духовного, фізичного, так і економічного), зрада може призвести до розлучення з винесенням рішення про провину особи, яка її вчинила. У день весілля подружжя складає клятву вірності один одному, а зрада є прямим доказом, що один з подружжя не здатний виконати клятву.
Якщо ви хочете довести, що ваш партнер вчинив зраду перебуваючи в шлюбі, то необхідно мати відповідні докази, аби це підтвердити. Доказами можуть бути фото, документи або показання свідків.
Не слід також забувати, що в разі розлучення з винесенням рішення про провину одного з подружжя, інший має право на отримання аліментів, якщо його майнова ситуація погіршиться в результаті розлучення.
Насильство та розлучення
Іноді, у родинах відбувається насильство, одна особа знущається над іншою, як фізично так і психологічно, це також може бути причиною розпаду подружнього життя і як наслідок, розлучення.
Жорстоке поводження з людиною є неприпустимим та незаконним. Застосування насильства у шлюбі цілком виправдовує рішення про розлучення з винесенням рішення про виняткову провину кривдника.
Як і у випадку зі зрадою, факт застосування насильства необхідно довести, доказами можуть бути свідчення свідків, медичні записи, тощо.
Алкоголізм та розлучення
На жаль, алкоголізм в Польщі є досить поширеною проблемою, яка сприяє руйнуванню багатьох сімей. Алкозалежність одного з подружжя може мати трагічні наслідки для всієї родини. Зловживання алкоголем часто викликає багато патологій, особливо коли алкозалежний не хоче лікуватися. Приводом для розлучення часто буває саме алкоголізм одного з подружжя. Алкоголізм, як і насильство, або зрада, може привести не тільки до розпаду сім’ї, але й розлучення з винесенням рішення про виняткову провину сторони, котра зловживає алкоголем. Як і у випадку зі зрадою та насильством, той факт, що ваш чоловік або дружина зловживає алкоголем треба довести, доказами в таких справах є найчастіше покази свідків.
Несумісність характерів та розлучення
Не завжди причиною розлучення повинен бути алкоголізм, зрада або насильство. Іноді буває так, що подружня пара через деякий час розуміє, що вони просто не підходять один одному, не ладнають між собою, не можуть прийти до спільної думку і тільки сваряться.
В такому випадку, теж можна просити суд про розлучення. Однак в цьому випадку складно говорити про встановлення провини одного з подружжя. Найкращим рішенням було б подати клопотання про розлучення без винесення рішення про провину.
Захист вимог у справі про розлучення
Розгляд справи про розлучення може бути дуже тривалим, тому гарною ідеєю є захист вимог за такими претензіями, як встановлення контакту з дитиною, виплата аліментів або визначення того, як користуватися загальною квартирою.
Таке рішення забезпечить інтереси зацікавленої сторони в процесі розлучення, а також продемонструє ставлення суду до позову. Якщо суд вирішить забезпечити контакт з дитиною, малоймовірно, що розлучення буде відхилено. Аналогічно й у випадку виплати аліментів, як правило, сума за попереднім рішенням близька до суми, винесеної судом в остаточному рішенні.