Місце проживання дитини після розлучення відповідно до польського права
Місце проживання дитини після розлучення
Де має жити дитина після розлучення батьків? Від яких факторів це залежить? Відповіді на ці та інші питання щодо того, де повинна жити дитина після розлучення батьків, ви знайдете в сьогоднішній статті. Запрошуємо вас читати далі.
На практиці найбільший вплив на місце проживання дитини має рішення суду щодо батьківської відповідальності за дитину. Якщо один з батьків несе одноосібну батьківську відповідальність (інший позбавлений її), місцем проживання дитини, відповідно, буде місце проживання того з батьків, хто здійснює опіку над дитиною. Це прямо випливає з положення ч. 1 ст. 26 Цивільного кодексу, згідно з якою місцем проживання дитини, яка перебуває під батьківською опікою, є місце проживання батьків або того з них, хто має одноосібну батьківську владу чи на кого покладено здійснення батьківських повноважень.
Але що робити, якщо батьківські повноваження здійснюються кожною зі сторін в рівній мірі? Відповідь можна знайти в §2 вищезгаданого положення, в якому йдеться про те, що якщо батьківські права здійснюються в рівній мірі обома батьками, які проживають окремо, місцем проживання дитини є місце проживання того з батьків, з ким дитина постійно проживає. Якщо дитина не проживає постійно з одним із батьків, її місце проживання визначить суд з питань опіки та піклування.
Однак варто знати, що дитина не може мати два місця проживання – суд визначить лише одне. Слід зазначити, що місцем проживання вважається конкретний населений пункт, а не адреса. У випадку, коли батьківські права належать обом сторонам в рівній мірі, місцем проживання дитини буде місце проживання того з батьків, з ким дитина постійно проживає. Якщо сторони не можуть домовитися про місце проживання та/або перебування, це питання вирішується судом з питань опіки та піклування.
Для прикладу наведемо рішення Познанського окружного суду у справі № XII C 2117/16. У цьому рішенні було зазначено, що суд доручив здійснення батьківських повноважень щодо неповнолітнього сина обом батькам, встановивши, що місцем проживання сина завжди буде місце проживання матері.
У зв’язку з вищезазначеним рішенням суд також постановив рішення щодо контактів батька з дитиною та витрат на утримання і виховання сина.
Іншим прикладом може бути справа № I N 67/15, розглянута Познанським окружним судом, в якій було вирішено, що місцем проживання неповнолітньої дочки сторін завжди буде місце проживання її батька.
Слід пам’ятати, що навіть у випадку остаточного рішення суду щодо місця проживання дитини, його можна змінити – це випливає зі статті 577 Цивільно-процесуального кодексу. Якщо обставини та факти змінюються і попереднє рішення шкодить добробуту дитини, суд з питань опіки та піклування може змінити це рішення.