Чи визначає подружня невірність вину при винесені рішення про розлучення? Чи може невірний чоловік або дружина після зради НЕ нести одноосібної відповідальності за розпад шлюбу?
Чи визначає подружня невірність вину при винесені рішення про розлучення? Чи може невірний чоловік або дружина після зради НЕ нести одноосібної відповідальності за розпад шлюбу?
Невірність – одна з найпоширеніших причин того, що в розпаді шлюбу винен лише один з подружжя. Однак варто знати, що це не завжди визначає провину невірного чоловіка або дружини.
Невірність з юридичного погляду
Як зазначив Верховний Суд у рішенні за номером справи II CKN 220/98, збереження вірності є одним з основних подружніх обов’язків. З іншого рішення Верховного Суду також можна дізнатися, що “вірність не залежить від волі сторін, а тому подружня зрада є підставою для розірвання шлюбу, навіть якщо вона сталася за згодою подружжя”. [Номер справи: II C 1255/53].
Тож коли зрада не буде визначати одноосібну вину невірного чоловіка чи дружини?
Відповідь на це питання можна знайти в рішенні Познанського окружного суду в Свідниці [номер справи: I C 837/16]:
“Виходячи з положень Кодексу про сім’ю та опіку, винною вважається дія або бездіяльність, яка є волевиявленням подружжя і яка – порушуючи обов’язки, що випливають із закону або правил суспільного співжиття – призводить до повного і остаточного розпаду шлюбу. (…) У взаємозв’язку між причиною – в цьому випадку порушенням подружжям своїх зобов’язань – і наслідком, тобто повним і остаточним розпадом шлюбу, причина, очевидно, повинна передувати наслідку. Якщо наслідок вже настав, будь-яке порушення подружніх зобов’язань не може бути класифіковане як причина розпаду шлюбу. З огляду на вищевказане, той факт, що відповідач вступив у зв’язок з іншим партнером під час шлюбу, але після дати, коли шлюбні відносини між подружжям вже розпалися остаточно і безповоротно, не дає жодних підстав вважати поведінку відповідача вираженням свідомого вчинку і проявом недружніх намірів по відношенню до позивачки”.
Такий погляд висловив і Верховний суд у своєму рішенні у справі за номером III CKN 128/98. У згаданій справі Верховний суд вказав, що вступ у нові стосунки одним із подружжя під час шлюбу, але вже після його повного і остаточного розірвання, не дає підстав вважати невірного чоловіка або дружину одноосібно відповідальним за розпад подружніх стосунків.
Висновки
Якщо одна зі сторін вчинила подружню зраду, але зрада сталася після припинення всіх стосуеків з чоловіком або дружиною, це не буде підставою вважати невірного чоловіка або дружину одноосібно відповідальними за розпад подружнього співжиття. Однак важливо пам’ятати, що кожна справа є індивідуальною – суд буде аналізувати представлені у справі докази та досліджувати сукупність фактів. Процес стане менш обтяжливим і складним завдяки допомозі юристконсульта або адвоката, тому – якщо ви опинилися в подібній ситуації – ми рекомендуємо вам звернутися до нас. Всю необхідну інформацію ви знайдете в розділі “Контакти”.