Чи може суд відмовити у розлученні?
Чи може суд відмовити у розлученні?
Основною передумовою для розірвання шлюбу в судовому порядку є повне і остаточне припинення подружніх стосунків. Однак ви повинні знати, що суд може відмовити у винесенні рішення про розлучення, навіть якщо шлюб повністю розпався. Це може статися, якщо рішення про розірвання шлюбу буде суперечити:
- добробуту неповнолітніх дітей сторін;
- принципам соціального співіснування;
Що це означає на практиці? Коли суд може відмовити в розірванні шлюбу? Запрошуємо вас прочитати сьогоднішню статтю, в якій ми поговоримо про так звані негативні підстави для винесення рішення про розірвання шлюбу.
Протиріччя добробутові неповнолітніх дітей
Коли рішення про розлучення суперечить інтересам неповнолітніх дітей? Очевидно, що розлучення ніколи не буває на користь дітей сторін, однак це обґрунтування стосується більш важливих питань; йдеться про конкретну ситуацію в сім’ї, конкретні характерні обставини ситуації, які можуть зашкодити розвитку дитини або сімейним стосункам, якщо буде прийнято рішення про розлучення.
Як зазначено в рішенні Верховного суду за номером справи III CZP 70/66: “Це може стосуватися, зокрема, ставлення до дітей, які досягли повноліття, але все ще перебувають на утриманні батьків і потребують батьківської підтримки, а також інших ситуацій, в яких розірвання шлюбу, хоча і не може спричинити подальшого погіршення умов життя дітей, призведе до небажаних з моральної точки зору наслідків”.
На практиці суди дуже рідко відмовляють у розлученні на тій підставі, що це суперечить інтересам неповнолітніх дітей (рідко, звичайно, не означає ніколи). Зазвичай суд дозволяє залучати експертів для вивчення того, як розлучення вплине на дітей сторін, і лише після аналізу всіх доказів виносить рішення.
Протиріччя з принципами соціального співіснування
Це питання спрямоване на захист загальноприйнятих і суспільно значущих цінностей. На практиці рішення про розлучення може суперечити принципам суспільної свідомості, наприклад, коли одна зі сторін невиліковно хвора і потребує матеріальної та/або моральної підтримки, а розлучення заподіє шкоду. Варто зазначити, що хвороба, спричинена з вини одного з подружжя, не буде “підлягати” під цей критерій – на це також вказав Верховний Суд у своєму рішенні за номером справи C 1283/52:
“Наслідки своєї безвідповідальної поведінки повинен нести відповідач, він не може обтяжувати ними свою дружину, і він не може з цієї причини ставити під сумнів і позбавляти свою дружину права влаштувати решту свого життя по-іншому”.
Аналогічно, похилий вік подружжя також не становитиме протиріч з принципами соціального співжиття щодо рішення про розлучення. Як зазначив Апеляційний суд у Познані у своєму рішенні під номером справи I ACa 683/04:
“Не суперечить принципам суспільного співіснування розірвання шлюбу на тій підставі, що сторони є особами похилого віку”.
Несумісність розлучення з принципами суспільного співіснування може бути зумовлена соціально-виховними міркуваннями – це стосується, наприклад, ситуації, коли оголошення розлучення санкціонує фактичний стан, створений нехтуванням інституту шлюбу та сім’ї однією зі сторін.
На практиці відмова від винесення рішення про розлучення не є поширеною, але варто ознайомитися з підставами, які можуть призвести до такої ситуації. Розлучення ніколи не буває приємним або легким процесом – варто пройти через це з професійним юрисконсультом або адвокатом, який крок за кроком супроводжуватиме клієнта у справі, дбаючи про представництво його інтересів. Всі контактні дані можна знайти в розділі “Контакти”.